Церебральне крововиливання
Церебральне крововиливання визначається як накопичення крові всередині черепної порожнини. Це відбувається через розрив кровоносних судин всередині черепа внаслідок травми голови, що є звичайною причиною. Іноді це призводить до тиску на мозкові тканини. Травма голови може призвести до легкого струсу, який самопроходить або через деякі лікарські препарати. В інших випадках крововиливи можуть бути обширними, що потребує хірургічного втручання для церебрального крововиливання.
Які загальні симптоми церебрального крововиливання?
- Нудота і блювота.
- Запаморочення та втрата концентрації.
- Втрата рівноваги.
- Гострий головний біль.
- Проблеми з мовленням.
- Розмитість зору.
- Сонливість або втрата свідомості.
Які методи лікування церебрального крововиливання?
Для лікування крововиливів під черепом, під твердою мозковою оболонкою або всередині мозкових тканин потрібно оцінити розмір і прогресування кровового утворення, і в деяких випадках пацієнти можуть виздоровіти за допомогою медикаментозного лікування, в той час як в інших випадках може знадобитися хірургічне втручання для церебрального крововиливання.
Хірургічне лікування церебрального крововиливання:
При обширних крововиливах: лікар відкриває частину черепної кістки і використовує канал або катетер для відкачування накопиченої крові.
При обмежених крововиливах: в цьому випадку достатньо невеликої отвору над черепом для відкачування невеликих крововиливів.
У деяких випадках може знадобитися залишити дренаж на місці більше одного дня, щоб забезпечити повне видалення кровових утворень. Іноді кровотеча може повторитися через кілька годин або днів після хірургічного втручання при церебральному крововиливанні.
Етап відновлення:
Повне відновлення після церебрального крововиливання потребує тривалого часу в середніх і важких випадках, до трьох-п'яти місяців. Є деякі рекомендації для дотримання протягом періоду відновлення:
- Повний відпочинок, принаймні вісім годин на день.
- Звернення до спеціаліста з фізичної терапії для зняття негативних наслідків, пов'язаних з рухом голови та мовленням, у разі необхідності.
- Регулярний прийом призначених лікарських препаратів протягом усього періоду відновлення, з обов'язковим зверненням до лікаря у разі появи негативних ефектів від цих препаратів, після чого буде проведено їх перегляд та використання альтернативних.
- Повне припинення куріння у будь-якій формі та вживання алкогольних напоїв, які можуть призвести до порушення кров'яного тиску.
- Уникнення занять різними видами спорту, особливо тих, що потребують насильницького фізичного контакту, щоб уникнути додаткових травм, які можуть ускладнити ситуацію.
- Повернення до професійної або фізичної активності повинно відбуватися поступово після повного одужання. Важливо поводитися нормально та брати участь у громадському житті для відновлення психологічного балансу.
